- панібратчик
- —————————————————————————————панібра́тчикіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
панібратчик — а, ч. 1) Зменш. до панібрат. 2) Член одного з національно православних братств в Україні, які боролися з насильницькою полонізацією та окатоличенням українців під польським пануванням у 14 17 ст … Український тлумачний словник